Взаємодія та опір у відносинах радянської влади та інтелігенції в період НЕПу

Abstract

Протягом радянського періоду історії не тільки фактичне становище, але й позиціонування в офіційних джерелах статусу окремих верств суспільства було диференційованим. Окремої уваги заслуговує взаємодія влади та інтелігенції, яку можна охарактеризувати як перманентний тиск/співробітництво/змагання. Введення нової економічної політики у 1921 р., яка вимагала зміни ідеологічної концепції розвитку країни, не додавало визначеності цим стосункам. На відміну від чітко окресленого місця та ролі в структурі держави робітників та нужденних селян, представникам інтелігенції, що до того мали цілком ворожий статус, ніби пропонували об’єднати зусилля з владою, проте не гарантували безпечного та тривалого співробітництва.