Організаційно-правове забезпечення політики ґендерної рівності в органах публічного управління

Abstract

Стаття присвячена питанню щодо досягнення в правозастосовній діяльності ґендерної рівності та подолання ґендерної дискримінації в публічному управлінні. Висвітлено національне законодавство, де закріплено правові положення щодо рівності чоловіків та жінок, а також проаналізовані міжнародні акти з ґендерного питання. Досліджено дисбаланс прав та ґендерний розрив в органах публічного управління, а саме наведені статистичні данні щодо процентного співвідношення посадовців жінок та чоловіків в різних ланках влади. Актуальність проблематики ґендерної рівності зумовлюється не тільки тим, що Україна належить до країн, де рівний правовий статус задекларований на законодавчому рівні, але й тим, що спостерігається публічний утиск українського суспільства за ґендерними ознаками. Визначено, що в цілому, чинне законодавство має досить ґрунтовну базу правових зобов’язань і обов’язків щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у процеси України. Проте питання правової регламентації ґендерної рівності в органах державного управління все ще залишається нагальним для вирішення, необхідним є прийняття спеціального закону, який би забезпечував рівні можливості для жінок та чоловіків в публічно-управлінській сфері. Зважаючи на складність вирішення проблеми подолання ґендерного розриву, у статті доводиться необхідність контролю та моніторингу з боку єдиного центрального органу. Обґрунтована пропозиція щодо створення постійно діючого органу – Центру ґендерної рівності, який мусить впроваджувати комплексну політику ґендерного перерозподілу в публічному управлінні та правотворчому процесі на державному й місцевому рівнях. Зроблено висновок, що практичне втілення нормативної бази та механізм її реалізації на рівні державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування дасть змогу забезпечити рівні права і можливості жінок і чоловіків. Наголошено на необхідності запровадження політики ґендерної рівності в органах публічного адміністрування шляхом проведення поступових та плідних заходів, що можуть бути розроблені спільно із громадськими інституціями, які обізнані з ґендерних питань, а також, застосувавши вдалий досвід іноземних держав.