Реалізація антикорупційної політики у судовій гілці влади

Abstract

Метою статті є дослідження природи та специфіки боротьби з корупцією в судовій системі. Слід зазначити, що наразі в Україні відбувається процес змін та реформування, спрямований на підвищення ефективності роботи всіх органів державного управління, у тому числі судової гілки влади. Судова влада, одна з трьох гілок влади, має мандат на боротьбу з корупцією при здійсненні правосуддя. Однак корупція вразила і судову владу, а отже, і систему правосуддя. У статті проведено аналіз займаного місця України в рейтингу Індексу сприйнятті корупції за 2022 та 2021 рік в порівнянні з найближчими європейськими партнерами – Польщею та Румунією. Досліджено зміст нормативно-правових актів, що регулюють спеціальний правовий режим воєнного стану, зокрема, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», що є базовим, та прийнятого 24 лютого 2022 року Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». Визначено причини корупції, які поділено на дві групи – об’єктивні та суб’єктивні. Перша група характеризується недосконалістю українського законодавства, а друга – низьким рівнем правової культури та свідомості серед представників владних повноважень – суддів, а також працівників апарату суду. Розглянуто думку фахівців Консультативної ради європейських суддів, які вважають необхідним забезпечення незалежності судової влади від держави, щоб гарантувати неупередженість і доброчесність судової влади. Також у статті висвітлено останні законодавчі пропозиції щодо внесення змін до Кримінального кодексу України: 1) згідно з якими корупцію в умовах воєнного стану пропонується вважати державною зрадою дії особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка під час воєнного стану та протягом одного року після закінчення або скасування воєнного стану набуває у власність майно, вартість якого перевищує шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) позбавлення волі на строк до 15 років або засудити до довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Запропоновано запровадити дані заходи відносно уповноважених осіб здійснювати правосуддя, а також викладена точка зору з приводу переваг посилення відповідальності суддів за корупційні правопорушення в умовах воєнного стану.