МІНЕРАЛ ДИКІТ В ОСАДОВИХ ВУГЛЕВМІЩУЮЧИХ ПОРОДАХ ДОНБАСУ

Abstract

Мета. Пошук і дослідження дикіту в осадових вуглевміщуючих породах Красноармійського вугленосного району Донбасу. Методика. Під час дослідження використовувались методи аналізу і синтезу. Дослідження породних зразків проведено методом мікроскопії. Результати. Наведено основні характеристики політипу каолініту – дикіту, виділені його особливості серед глинистих мінералів. Проаналізовано сучасні уявлення про генезис, умови формування і стійкість дикіту. Серед низки гіпотез викреслено підхід Лансона, як найбільш близький до умов формування осадових порід Донбасу. Наведено характеристику місця знахідки породних зразків, охарактеризовані властивості вуглевміщуючих порід. На основі проведених досліджень методами мікроскопії на шліфах встановлено, що порода переважно складена великими червоподібний і лускатими агрегатами дикіта. Зразки породи містять відбитки палеофлори, що дозволяє стверджувати про утворення дикіту шляхом перекристалізації. Зроблено висновок, що формування дикіту може бути пов’язане з малопотужними гідротермальними системами, що розвивались в зонах розтягування масиву при формуванні Центрального скиду. Наукова новизна. Петрографічні дослідження дозволили впевнено виявити дикіт, враховуючі відмінності дикіта від каолініта і накрита за оптичними властивостями цих мінералів. Для осадових порід вугільних формацій Донбасу це зроблено вперше. Практичне значення. Наявність гідротермального дикіта, як мінералу який супроводжує ртутне зруденіння, може розглядатись, як пошукова ознака