Національна інноваційна система України в контексті моделі «quadruple helix»

Abstract

Основним механізмом переводу національної економіки в режим інтенсивного інноваційного розвитку є ефективна національна інноваційна система (НІС) – сучасна інституціональна модель генерації, поширення та практичного використання прогресивних нововведень у всіх сферах життя суспільства. Метою дослідження є уточнення ефективності функціонування НІС України з урахуванням її належності до певного типу наднаціональної інноваційної системи (ННІС) в контексті моделі «quadruple helix». В роботі запропоновано альтернативний підхід до типологізації наднаціональних інноваційних систем відповідно до концепції чотириланкової спіралі. Визначені п'ять базових типів ННІС: «A» – розвинені країни з сильними інститутами конфуціанського та мусульманського типу, «B» – розвинені країни з сильними інститутами інклюзивного типу, «C» – країни, що розвиваються, з сильними інститутами мусульманського та буддистсько-індуїстського типу, «D» – розвинені країни з сильними неформальними інститутами, у т.ч. пострадянського типу і «G» – країни, що розвиваються, з інститутами екстрактивного типу. Наведена інтерпретація зазначених типів ННІС в розрізі взаємопов'язаних комплексів чотириланкової спіралі: науково-освітнього, соціокультурного, виробничо-економічного та державно-політичного. Проаналізовано сучасний стан НІС України. Доведено, що національна інноваційна система України є вкрай неефективною не тільки в загальносвітовому, але й загальнокластерному розрізах. Це обумовлює необхідність коригування вектора її розвитку, але обов'язково з урахуванням приналежності до конкретного типу ННІС. Результати дослідження можуть служити основою для розробки комплексу заходів з подолання поточних негативних трендів розвитку НІС України та підвищення її ефективності в контексті четвертої промислової революції.