Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://ea.donntu.edu.ua/jspui/handle/123456789/31539
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Дмитрик, Ірина Олександрівна | - |
dc.date.accessioned | 2020-02-17T19:09:49Z | - |
dc.date.available | 2020-02-17T19:09:49Z | - |
dc.date.issued | 2019 | - |
dc.identifier.citation | Порівняльно-аналітичне право. – 2019. – № 4. – С. 23-26 | uk_UK |
dc.identifier.uri | http://ea.donntu.edu.ua/jspui/handle/123456789/31539 | - |
dc.description.abstract | У статті на основі архівних джерел, матеріалів періодики 20-х рр. ХХ ст. і наукової літератури розглянуто шляхи та форми реалізації політики українізації в профспілкових організаціях Донеччини в 1920-30-х рр. Професійні спілки одночасно були і об’єктом і суб’єктом українізації, що викликає значний науковий інтерес. З'ясовується ступінь готовності профактиву до впровадження курсу через вивчення кадрового складу, рівня володіння українською мовою та психологічного сприйняття запропонованих змін. Профспілкові структури Донеччини в 1920-30 рр., як і республіканські, офіційно визнаючи політику українізації, часто гальмували українізаційні заходи. Встановлено, під час проведення українізації посилилося невдоволення службовців мовною політикою через диференційований підхід, який включав жорсткі вимоги до службовців і заклики добровільної участі робітників. Основними формами реалізації зазначеної політики по відношенню до службовців були кадрові зміни («висування» українців, прийняття на роботу україномовних), організація курсів української мови, перевірка знань у форматі іспиту, за результатами якого надавали одну з 3-х категорій; переведення діловодства та листування на українську мову. Процес реалізації супроводжувався об’єктивними факторами (зрусифікованість активу профспілок Донеччини, неврегульованість джерел фінансування курсів, переобтяженість відповідальних робітників) і суб’єктивними факторами (негативне ставлення до самої ідеї українізації або дискусії стосовно доцільності обраних форм впровадження). Слід зазначити, що негативна реакція службовців могла існувати незалежно від обставин, або виникала у відповідь на адміністративний тиск та примусовість заходів. Натомість українізація профспілками робітничих мас шляхом проведення культосвітньої роботи мала значно ліпші результати, особливо в разі використання творчих рішень цього завдання. | uk_UK |
dc.language.iso | uk | uk_UK |
dc.subject | українізація, Донеччина, профспілки, курси вивчення української мови, перевірка знань з української мови. | uk_UK |
dc.title | Мовне питання в контексті українізації профспілок Донеччини в 1920-30-х рр.: історико-правовий аспект | uk_UK |
dc.type | Article | uk_UK |
Розташовується у зібраннях: | Наукові праці викладачів кафедри Історії та права |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Dmytryk I.pdf | 371,09 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.