СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА НЕРІВНІСТЬ І РОЗВИТОК

Abstract

Мета. Мета статті — з’ясування витоків бідності, причин соціально-економічної нерівності, можливих шляхів їх подолання та соціально-економічних наслідків вирішення зазначеної проблеми, зокрема для України. Методи. Дослідження ґрунтується на системному підході та діалектичному методі пізнання економічних явищ і процесів. Основні наукові результати отримані за допомогою комплексу загальнонаукових та спеціальних методів, а саме: історичного і логічного та порівняння — для огляду основних положень теорій виникнення суспільної нерівності; аналізу — для визначення причин диференціації населення та бідності значної частини членів українського суспільства; індукції і групування — для визначення основних тенденцій соціально-економічного розвитку в Україні; узагальнення — для формулювання рекомендацій щодо системи пріоритетних дій держави у сфері перерозподілу доходів та забезпечення соціальної справедливості в Україні. Результати. Ринковий розподіл доходів не гарантує членам суспільства рівних доходів і однакового добробуту. Це пов’язано зі зростанням ролі факторів, що обумовлюють відмінності в доходах населення й підвищення ефективності виробництва. Підвищення ефективності виробництва, викликаючи нерівність в доходах, знову і знову відтворює соціальну нерівність. Тому нерівність доходів є обов’язковою умовою ефективного функціонування ринкової економіки. Для послаблення соціальної напруги й економічної нерівності у суспільстві держава втручається у сферу перерозподілу доходів. Це втручання має виявляти і стимулювати здібності людини, створювати умови кожному працездатному члену суспільства для підвищення особистого добробуту. Вирішення цих завдань передбачає контроль з боку держави над доходами, прогресивне оподаткування високих доходів, ліквідацію необґрунтованих привілеїв, упорядкування системи пільг і додаткових виплат, формування якісно нової системи оподаткування.