ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА РОБОТИ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ УКРАЇНИ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ

Abstract

Україна володіє значними запасами вугілля та має розвинуту інфраструктуру вугільної промисловості. Враховуючи обмеженість інших вітчизняних джерел органічного палива, вугілля є головним енергоносієм в Україні, гарантом її енергетичної безпеки, економічної та політичної незалежності. Водночас вугільна галузь характеризується збитковістю більшості державних шахт: великий знос основних фондів, недостатній рівень капітальних інвестицій, складні гірничо-геологічні умови, в яких здійснюється процес видобутку та інші. Дохід від реалізації вугільної продукції не дозволяє відшкодувати рівень витрат, який склався на вугледобувних підприємствах. Держава формує політику ціноутворення вугільної продукції, і її розподіл тільки з метою підтримки державних шахт Такі неринкові заходи, в остаточному підсумку, тільки посилюють кризовий стан вугільної галузі. Стратегічна політика держави щодо реформування вугільної промисловості передбачає, приватизацію, оренду чи концесію шахт, що забезпечує залучення приватного капіталу. Процес приватизації державних підприємств формує нові, більш високі вимоги до їхньої роботи і фінансовому стану. Очікування інвесторів зводяться до суттєвого підвищення рівня видобутку і оптимізації витрат виробництва, що в кінцевому підсумку максимізує прибуток підприємства. У таких умовах зростає значення наукових робіт у галузі дослідження ефективності роботи підприємств вугільної промисловості, особливо в частині таких показників, як обсяг та собівартість видобутку вугілля.