Припинення аліментних зобов'язань у зв'язку зі зміною місця проживання дитини

Abstract

Норми українського законодавства закріплюють обов’язок утримання дитини до досягнення нею повноліття. Для забезпечення всебічного розвитку та виховання дитини матеріальні кошти є надзвичайно важливими в сучасному світі. І тому законодавець визначає інститут утримання дітей батьками і окреслює відповідні механізми та процедури для його реалізації. Особливу увагу слід звернути на зміну місця проживання дитини як підставу для припинення аліментних зобов’язань. Законодавство не передбачає автоматичного припинення аліментних зобов’язань для того з батьків, хто проживає з дитиною. За відсутності судового позову від одного з батьків, обов’язок утримання залишається за тим з них, хто більше не проживає з дитиною. Автори наголошують, що припинення виплати аліментів є дією, спрямованою на забезпечення найкращих інтересів дитини, а не бажанням одного з подружжя уникнути фінансової відповідальності. Гіпотетично, той з батьків, хто більше не проживає з дитиною, повинен вживати заходів, щоб запобігти стягненню аліментів з іншого з батьків. Як показує практика, це відбувається рідко, і задля захисту як інтересів дитини, так і того з батьків, з ким вона проживає, необхідні додаткові судові процедури.