Вдосконалення технології рамно-анкерного піддатливого кріплення спільного опору для підтримання підготовчих виробок у зоні інтенсивного гірського тиску

Abstract

Доведено, що з’єднання рам з анкерами створює додатковий ефект збільшення несучої спроможності комбінованого кріплення завдяки нейтралізації крутних моментів відносно поздовжньої осі спецпрофілю рами й зменшенню поперечних згинальних моментів, що підвищує стійкість вказаного кріплення в умовах інтенсивного гірського тиску. Шахтні інструментальні дослідження показали, що підвищення опору замків піддатливості й збільшення розмірів перерізу виробок призводить до зростання частоти втрати стійкості рам внаслідок виникнення деформацій поздовжнього скручування спецпрофілю, за яким слідує пластичне скісне згинання профілю. Збільшення несучої спроможності рам і анкерів спільного опору досягається внаслідок усунення можливості поздовжнього скручування профілю завдяки вибору відстані між точками з’єднання анкерів, яка менша за напівхвилю поздовжнього скручування. Завдяки отриманим новим науковим результатам вдосконалено параметри технології рамно-анкерного кріплення спільного опору з шаховим розташуванням вузлів з'єднання анкерів з рамою уздовж її периметру, що дозволило підвищити несучу спроможність рами і зменшити зміщення порід покрівлі в 1,8 - 2,3 рази.