ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ ПОРЯДКУ ЕКОЛОГІЧНОГО ОПОДАТКУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Abstract

Виконано порівняльний аналіз динаміки обсягів викидів забруднюючих речовина та капітальних інвестицій на охорону довкілля. Зроблено висновок про відсутність прямого ефекту впливу державного фінансування на зменшення викидів, що підтвердило тезу про неефективне, можливо – й нецільове, використання відповідних бюджетних коштів. Наголошено, що особливу увагу необхідно звертати на фінансові (у даному випадку – фіскальні) інтереси держави. Показано, що діючий механізм екологічного оподаткування не тільки не забезпечує захист інтересів держави, а й дещо ігнорує справедливість у розподілі між іншими учасниками екологічних процесів економічних вигід від використання природних ресурсів країни. Обґрунтовано, що це у свою чергу робить деяких з них незацікавленими в заощадливому поводженні з природними ресурсами, а у інших, навпаки, – формує споживацьке ставлення до них. Проведене наукове дослідження виявило наявність певних прогалин у вирішенні проблеми екологічного оподаткування суб’єктів господарювання, так само і у сфері дієвості економічних стимулів та фіскальної політики щодо регулювання поведінки користувачів природних ресурсів. Сформовано пропозиції щодо пріоритетних напрямків реформування порядку екологічного оподаткування діяльності суб’єктів господарювання.