Дослідження стійкості відкатних штреків крутих вугільних пластів на виїмкових дільницях глибокої шахти

Abstract

Мета роботи. Дослідження стійкості відкатних штреків при різних способах охорони на виїмкових дільницях глибокої вугільної шахти, що розробляє пласти крутого падіння. Методи. Для досягнення поставленої мети були виконані шахтні інструментальні спостереження стійкості відкатних штреків. Умови їх підтримання оцінювалися за величиною конвергенції бічних порід на контурі і зміни площі поперечного перетину підготовчої виробки. Результати. В результаті виконаних досліджень обґрунтовані умови стійкості відкатних штреків крутих вугільних пластів при охороні ціликами вугілля або кущами зі стояків. Зафіксовано, що в зоні впливу гірничих робіт, на відстані l<60 м позаду очисного вибою при розглянутих способах охорони, кріплення відкатного штреку деформується в межах податливості і має характерні вигини з боку порід висячого боку. На відстані l≥60 м площа поперечного перетину відкатного штреку зменшується до 50% від початкових значень, а величина конвергенції бічних порід перевищує конструктивну піддатливість кріплення. Наростання зміщень порід на контурі підтримуваної виробки позаду очисного вибою залежить від тримкості і геометрії охоронних споруд, розташованих над відкатним штреком. Новизна. Експериментально встановлено, що зміна площі поперечного перетину відкатного штреку при охороні кущами зі стояків відбувається по лінійній залежності зі збільшенням довжини виїмкової дільниці. Практична значимість. Для забезпечення стійкості відкатних штреків, доцільно застосування безціликових способів охорони, коли використовуються податливі засоби охорони, які розташовані над виробкою або закладка виробленого простору.