ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ

Abstract

Стаття присвячена оцінці організації обліку дебіторської заборгованості як одного з найважливіших елементів управління комерційними ризиками підприємств. Представлено динаміку зростання та середні показники структури оборотних активів промислових підприємств України. Розроблено класифікацію дебіторської заборгованості як методичну основу організації бухгалтерського обліку, контролю та управління дебіторською заборгованістю. Для цілей управління дебіторською заборгованістю та ризиками її неповернення запропоновано обліковий механізм інформаційного забезпечення. Концепція бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості розглянута в умовах застосування національних та міжнародних стандартів, що дозволило сформулювати низку рекомендацій щодо удосконалення облікового механізму з урахуванням їхніх загальних положень і підходів. Розроблені напрями удосконалення системи обліку з урахуванням груп ризику і застосування припустимого ліміту дебіторської заборгованості у складі оборотних активів та в окремих групах дебіторів за рівнями ризику. In the industry of Ukraine, the tendency of growth of accounts receivable in the structure of working capital has long been preserved. Today it reaches over 65%. In the face of new threats posed by the pandemic, there are risks of capital loss and an even greater increase in commercial risks. The article is devoted to the assessment of the organization of accounting of accounts receivable as one of the most important elements of the management of commercial risks of enterprises. The dynamics of the growth of accounts receivable for the period from 2010 to 2019 and the average indicators of accounts receivable in the structure of working capital of industrial enterprises of Ukraine are given. A classiͱcation of accounts receivable in accounting has been developed for risk management purposes. The concept of accounting for accounts receivable is considered in the context of national and international standards, which made it possible to formulate a number of recommendations to improve the accounting mechanism. This indicates the presence of at least a duality of subjects of accounts receivable management: sales managers and accountants who are engaged in accounting estimates and cash-flow control. Various tools and the subject of activity of these subjects with a single object of management are indicated. At the same time, the need for common approaches to assessing the risk of default is indicated.